Минулого тижня жіночий футзальний клуб «Біличанка-НПУ» розпочав свій новий ігровий сезон в матчах міжнародного турініру «Thelena Cup 2015». Своїми враженнями від турніру та останні новини зі стану чемпіонок повідав президент клубу та головний тренер команди Володимир Васильович Колок.
- Володимире Васильовичу, вітаємо вас с черговим трофеєм на євроарені! Розкажіть, як проходила підготовка до цього турніру і наскільки ви задоволені роботою команди?
- Дякую за вітання! Перемога в «Телена кап» в Угорщині особливо приємна тому, що це була шоста перемога поспіль. Спеціально підготовку до цього турніру ми не вели, адже проводили підготовку до сезону взагалі, до того ж не мали планів форсувати цей процес. Хотілося б, щоб наші дівчата були в оптимальній формі десь на кінець листопаду - початок грудня, коли планується участь збірної України в Чемпіонаті світу у Гватемалі. Хоча, на жаль, ми не знаємо чи відправлятиме ФФУ туди команду. Тією роботою, яку ми провели на першому зборі я задоволений, адже дівчата працювали дружно і старанно. Така атмосфера дає можливість переносити навантаження легко, і хоча ми зважаючи на той факт, що у нас тренуються все ж дівчата, а не бійці спецназу, не використовували надмірних навантажень. Для них здоров’я важливіше, адже попереду у них материнство. Нехай будуть здорові. Але в міру попітніти прийшлося.
- Ваші враження від турніру та які б команди ви окремо відзначили?
- Ми залюбки їздимо до Угорщини, адже туди нас запрошують наші добрі друзі, які проводять турніри хоч і без помпезності, але на високому рівні. Вони, до речі, взяли на себе всі витрати по перебуванню нашої команди в Угорщині. Щира дяка за це. Цього року особливо відмінним було суддівство, а ще хотілось би відзначити організацію фіналу. В цьому матчі свій прощальний вихід на майданчик зробила багаторічний капітан команди господарів Богіка Симон, яка двадцять років грала у рідному клубі. Прийшли і привітали шість її тренерів, під опікою яких вона виросла. Глядачі влаштували їй овації, один з видатних співаків Угорщини дарував їй свої пісні. У багатьох вболівальників і спортсменок були сльози на очах,так це було хвилююче і щиро. Для рідного міста вона залишиться зіркою на багато років. Думаю, що це гарний приклад для наслідування.
Шість разів наші дівчата стартували в цьому турнірі і шість разів фінішували першими. Були різні команди, різні схеми турніру, різні гравці у «Біличанки-НПУ», але перемагали наші спортсменки. Серед учасників цього разу не було елітних команд Європи, наприклад з Іспанії чи Португалії, але були чемпіони та призери своїх країн з Угорщини, Польщі, Словаччини, Фінляндії. Серед них я б відзначив суттєвий прогрес у команди з Толни, яку тренує дуже перспективний тренер, що навіть очолював збірну Угорщини, і яку підсилили декілька збірниць Угорщини з інших клубів.Там є сплав досвіду і молодості, але поки що молодші спортсменки не дійшли ще до оптимального рівня. Сподобалася команда–чемпіон Фінляндії, яка перемогла у весняному турнірі у Польщі, де грала і «Біличанка-НПУ». Фінки показують дуже атлетичний швидкий футзал, непогано підготовлені тактично, а ось в техніці є резерв. Непогана команда ДВТК(Мішкольц), але виступили не стабільно. В грі з нами здалися до 0:9, хоча в підсумку дійшли до третього місця.
- За весь проміжок турніру гравці вашого клубу 34 рази засмучували воротарів суперників, а багато гравців поповнили свій гольовий доробок «гол+пас». А кого б ви окремо відзначили?
- Футзал така гра, в якій гол забиває вся команда, адже перед взяттям воріт буває декілька точних і важливих передач в один дотик, після яких хтось один завершує атаку голом, тому хотів би відзначити всю команду. Грали дружно. Найбільше вдалося забити Павленко Олені. Вона і стала кращим бомбардиром турніру.
- Майже кожний рік у команді відбувається зміна поколінь... Не виняток і цей сезон. Чи вплине цей фактор на майбутні звитяги клубу та з яким настроєм до старту у Всеукраїнських змаганнях підходять футзалістки «Біличанки»?
- За весь час існування нашого клубу ми не намагалися досягати результату будь-якою ціною. Грали чесно. Не давали надвисоких навантажень дівчатам, старалися враховувати їх потреби, сімейний стан, зважали на їх навчання та роботу, особисте життя, тобто ставилися до них не як до рабів, а як до людей. Інколи навіть на шкоду результату. Але таке відношення вони цінили і завжди старалися і в тренуваннях і в змаганнях. Цього року ми не дорахуємося двох основних досвідчених гравців, які були фундаментом команди. Фесенко(Шеремет) Катя вийшла заміж і очікує на народження дитинки, а багаторічний і найкращий капітан усіх часів Малишко Катя, яка була душею команди, вирішила спробувати себе в іншій сфері. Бог їм на поміч. Це не означає, що ми опустимо руки, але повторюся, що спортивний результат для нас не самоціль. Є речі важливіші за голи, очки, медалі. Вісім років поспіль ми були чемпіонами країни. Деякі дівчата вже і втомилися від цього. Мотивувати їх важко, хоча на тренувальній формі вони носять напис німецькою мовою (подарунок друзів з Німеччини), який розкриває суть команди: «Наші аматори – справжні професіонали». Отже, незважаючи на аматорський статус, грошовитих суперників, дивних суддів, наші дівчата будуть прагнути до перемог. А там - як Бог дасть. Ми не жадібні. Якщо переможуть інші, то трагедії в цьому ми не побачимо.
- Офіційно ігровий рік для «Біличанки-НПУ» розпочнеться матчем за Суперкубок України. Ця подія вперше відбудетеся в нашій країні. Плануєте особливу підготовку до цього матчу?
- Ми не професійний клуб і тому готуємося до матчів і турнірів в тих умовах, які є. Вони не завжди відповідають нашим запитам. До вказаного матчу ми не ведем форсовану підготовку. В зал зайдем лише з першого вересня. Часу не так багато.
- Не секрет, що для позитивного результату команда повинна мати фінансову підтримку. Яка наразі ситуація та хто в цьому сезоні буде допомагати команді?
- Багато питань залишається відкритими, тому зараз я не можу нічого конкретного сказати з цього приводу. На жаль, стан в країні змушує багатьох меценатів і спонсорів зайнятися своїм виживанням, а не спортом. Але, як кажуть - світ не без добрих людей, і я сподіваюся, що ми зможемо стартувати у всеукраїнських змаганнях.
- Ну і на останок, які ваші сподівання від майбутніх подій у вітчизняному жіночому футзалі?
- Чесно кажучи, я спостерігаю погіршення ситуації в цьому цікавому виді спорту. Більшість наявних жіночих і дівочих команд ледь можуть вижити. Особливої підтримки вони ні звідки не отримують, кинуті на призволяще. Тому прогнозую зменшення кількості змагань і команд. На жаль. Але надія жеврітиме до останнього. Дай Бог, щоб закінчилася війна і в Україні поліпшилося життя. Тоді і жіночому футзалу буде легше.
Copyright ©
2015 FC
Belichanka.com
Категорія: Новини команди |
Переглядів:  2506
|
ПІДТРИМАЙ ОФІЦІЙНИЙ САЙТ КЛУБУ ФК БІЛИЧАНКА:
SUPPORT OFFICIAL WEB-SITE:
|
